Книга пам'яті

Данилишин Ігор Богданович народився 8 квітня 1980 року в місті Чортків, де й провів свої молоді роки.

Навчався у загальноосвітній школі №7, після закінчення школи здобув вищу освіту в Харківському національному університету Міністерства внутрішніх справ за спеціальністю правознавство.

З 2004 року переїхав у місто Київ. З того часу проявляв активність у створення незалежної демократичної України.

Після повномасштабного вторгнення країни-агресора не залишися осторонь, сам мобілізувався в лави Збройних Сил України, хоча мав можливість отримати відстрочку від мобілізації.

Проходив службу у 77 окремій аеромобільній бригаді десантно-штурмових військ, чим дуже гордився, що в 40 з лишнім років став десантнимком і мав можливсіть виконувати бойові завдання по захисту Батьківщини в Донецькій, Луганській, Харківській областях.

Почав службу простим солдатом, за короткий час здобув колосальний досвід в цих важких умовах ведення війни.

Проходив військовий вишкіл у Німеччині, Англії.

Здобув звання офіцера, спочатку молодшого лейтенанта, далі вже став лейтенантом, керував аеромобільним взводом.

У 2024 році отримав поранення, мав не одну контузію, мав усі можливості не вертатись на лінію розмежування, однак він не міг залишатись осторонь і завжди йшов вперед, де й героїчно обірвалось його життя.

24 січня 2025 року Ігор (позивний Тор) загинув внаслідок відбиття атаки ворога поблизу населеного пункту Лозова Харківської області.

Похований Ігор у рідному Чорткові на Алеї Героїв на кладовищі по вул. Ягільницька.

Залишились у Ігоря мати, батько, брат, сестра, дружина, син та дочка.

Нагороджений (посмертно) відзнакою Президента України “За оборону України” та Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.