Книга пам'яті

Гуменюк Олег Мирославович народився 26 серпня 1972 року в c. Заздрість Теребовлянського району в сім’ї робітників. Навчався в місцевій школі, де закінчив 9 класів, а 10-11 класи закінчив в Струсівській школі.

Потім вступив до Тернопільського кооперативного технікуму. У 1990 році пішов на військову службу. Закінчивши службу, повернувся до навчального закладу і закінчив його.

У 1994 році одружився і переїхав жити в Чортків.

Працював як в Україні, так і за кордоном. Після повернення в Україну багато допомагав церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії.

Він пішов добровольцем захищати рідну землю відразу ж, коли розпочалась велика війна – 26 лютого 2022 року. Був зарахований в 44 артилерійську бригаду ім. гетьмана Данила Апостола.

Старшина, служив командиром гармати артилерійського дивізіону в/ч А-3215. Безстрашно вибивав окупантів із української землі, бо розумів, що на ньому та побратимах зараз тримається все майбутнє України.

20 травня 2023 року в результаті прицільного артилерійського обстрілу отримав вогнепальне осколкове поранення, був госпіталізований у одну із лікарень міста Запоріжжя. Медики робили все можливе, аби зберегти життя воїну, втім 24 травня 2023 серце Олега перестало битись…

Похований Олег у рідному Чорткові на Алеї Героїв, що на Ягільницькому кладовищі. Вдома у Героя залишились дружина, двоє дітей, рідний брат.