Книга пам'яті

Борух Андрій Володимирович народився 30 серпня 1996 року у селі Галузія Маневицького району Волинської області.

Після школи навчався у Маневицькому профтехучилищі і здобув спеціальність тракторист.

Ніколи не боявся роботи і у пошуках кращого життя часто їздив на заробітки за кордон, там і зустрів свою половинку. Молоде подружжя проживало у Чорткові. Народили чарівну донечку Єву.

Деякий час працював у ТОВ «Збараж Агро-Трейд». Коли розпочалась велика війна, не міг Андрій спокійно дивитись на те, що відбувалося.

Прийняв рішення, що має стати на захист країни. Самовільно звернувся у ТЦК та у січні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ.

Пройшовши навчання в Львівській області та здобувши спеціальність механіка-водія, був відправлений на проходження служби у частину А4548,
маючи звання матрос.

Склавши клятву морського піхотинця та пройшовши смугу перешкод, здобув штормовий берет (берет кольору морської хвилі), чим дуже пишався.

З перших пів року воював на Донеччині, згодом обороняв Херсон, після чого разом з побратимами знову повернулися на Донбас.

Останній бій Андрія відбувся 19 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Дачне Донецької області.

Похований Андрій у Чорткові на Алеї Героїв, що на кладовищі по вул. Ягільницька

У Героя залишилась дружина, донечка, батьки та брат з сестрою.